Жінко сядь

про життя після шлюбу

Юля і Саня – молода сім’я, у яких є все для щастя: красиві діти, хороша мама і навіть пральна машинка. Та одного дня Саньок помічає неладне: борщ став кислішим, улюблена запіканка навіть на свята зникла, сорочки погано випрасувані, навіть ноги дружина перестала голити. Саньок розуміє: щось сталося і його більше не люблять…

Розміщення глядачів буде здійснюватися відповідно до діючих на день проведення заходу карантинних норм, встановлених відповідними державними інстанціями (постановами).

Відгуки:
“Це ядуча ін’єкція для інтелігенції. Тим про кого ця вистава дивитись її не цікаво – вони і так живуть в цьому форматі. А решті вона потрібна для того, щоб зрозуміти з ким вони їздять в одному вагоні метро, сидять на стадіоні, пишуть для них книжки і знімають кіно. Це презентація цільової аудиторії. Чесно. Відверто. Харизматично»
Андерс Хохолкін

“Рот хотел смеяться, глаза хотели плакать.
В памяти то и дело всплывали флешбеки, самых черных, позорных фактов биографии о которых не принято митинговать, но которые есть у всех, и которые все всегда стараются держать в дальней шухляде”.
Игорь Язвин

“Емоційна і глибока, сповнена вигуків і страждань. Про просте і тваринні непорозуміння і домашнє насилля, про втручання в сім’ю та безхарактерність. Весь зал аплодував стоячи”
Юрко Данилишин

відгуки про виставу
“Дуже дикий театр остаточно здичавів у виставі «Жінко, сядь». Якщо є бажання подивитися на кров, кишки та насильство загалом, то можна увімкнути новини, там хоча б ефекту «присутності» нема, а тут складається враження, що б‘ють тебе… Так собі відчуття” Anna Dvarri: producer’s life / жизнь режиссера

Присутні сцени домашнього насильства, жорстокості, використовується лайка!
може травмувати і обурити, не рекомендована людям з хиткою психікою