Червоне, чорне і знову червоне

прем'єра

“Дикий театр” презентує абсолютно український, абсолютно відірваний, абсолютно анархічний вестерн “Червоне, чорне і знову червоне”
Текст створила спеціально для Дикого театрусценарна команда “Піратська Бухта”
Режисер – Максим Голенко
художниця – Юлія Заулична
помічниця режисера – Валерія Тягун

Ідейний анархіст Валеон Барон і його не менш ідейний компаньйон Петро Крук мають надскладну місію – привезти Батьку Махну важливу секретну скриньку, яку вони разом з усім обозом благополучно втрачають в дорозі, і та потрапляє в руки ворога.

Але Барон і Крук хлопці завзяті, тому беруть у полон авторитетну персону противника і мають всі шанси обміняти полоненого на скриньку, та й ділу кінець. І все йшло майже добре і за планом, але у справу втрутився Святий отець Онуфрій… Тому пригоди тільки розпочинаються….

Акторський склад 15.11
Отець Онуфрій – Сергій Солопай
Валеон Барон – Роман Халаїмов(Театр на Подолі)
Матрос Дуб – Дмитро Усов
Петро Крук – Андрій Кронглевський
Товариш Пацюк – Володимир Гладкий
Товариш Дашев – Дмитро Олійник
Катька – Наталка Кобізька

У виставі є сцени невиправданої жортокості, тютюнопаління, використовується лайка. Не рекомендована чутливим людям
Премєра відбулась у червні 2020 в Мамаєвій Слободі

Відгуки

Люда Лисак
“Для мене багато було “за межею”, “на межі”. Я не боюся театральних експериментів, багато чого бачила різного 🙂 Було багато сьогодення, багато сміху ( просто нереально. Я давно так не сміялася), цікавих моментів. А гра акторів!!! Очі, емоції, гра це все видно, це поряд, відчувається вся шалена енергетика. Особлива загальна атмосфера. А ще й на природі рідної Слободи. Це того варте”.

Valeryia Fedotova
“Шо блять з сердцем?” Це театр. Дикий театр. І ємоції, і талант.і захват, і кокаїн. Немає фото, бо ідіть і самі дивіться.

Anastasiya Kasilova
“Червоне, чорне і знов червоне – це дико смішно, сумно, страшно, актуально і чесно!!!”

Николай Маранчак
“Це навіть не вистава, а досвід: дуже смішно, дуже потужно і над змістовно.
1918 рік. Дике поле. Батько анархії Нестор Іванович Махно має отримати від своїх посіпак таємну скриньку, яку вони благополучно просирають… і тут понєслась…
Алюзії та сатира на сучасність – так! Неполіткоректний гумор – море! Жарти про ху**,секс, кокс, треш, пекс-ху*** – це ж Дикий Театр… жодної миті без них!”

Ирина Голиздра
“Режиссер любит свою страну, и поэтому он честно показывает зрителю сквозь сатиру и юмор (и черный тоже) картину – от которой либо должно тошнить, либо признать реальность, в которой мы находимся.
Историческое прошлое, где борьба против “малоросов” длилась постоянно, и сейчас продолжается, очень сатирически и иногда с долей ханжества обыгрывает современный политический пул. Иногда с цинизмом и безапелляционно, напоминая про минские соглашения…
Лицемерие спекулятивных батюшек обличает на раз-два.
Здесь нет пафосной напыщенности патриотизма, ибо он не том, чтобы все делить на черное и белое, потому что есть ЧЕРВОНЕ. А это выше политбаталий и грязных игр, независимо от того, какое имя у нашего президента.
Да, в спектакле много юмора и каждая фраза – цитата, пусть и нецензурная, зато актуальное. Иногда колкая фраза вызывает смех у одних, а у других – горькую едва заметную улыбку. Потому что- это не про кого-то там где-то, а про сейчас и здесь”.

Екатерина Лукьяшко
“Я не розкажу вам про до біса крутий жарт про “корабельную сосну” чи священника Онуфрія. Змовчу про актора з обличчям Путіна і дику сексуальну енергію чи-то живої, чи мертвої Катерини. Пройду повз курей на деревах і стиглої вишні прямо над головою у глядацькому залі. Бо на мою скромну думку, це кожен має відчути самостійно. То ж навіщо позбавляти вас задоволення недосконалістю спойлерів. Просто скажу, що воно того варте”.

Ira Chuzhynova
“В європейському театрі така б вистава вже обурила кільканадцять опозиційних груп: тих, хто за рівні права і тих, хто проти; тих, хто за релігію та тих, хто утримався; тих, хто за ту чи іншу партію; тих, хто проти тварин на сцені…
В українському контексті неможливо когось обурити.
Нас можна тільки розмішити, а у фіналі розстріляти (що і роблять, звісно, ж символічно, але впевнено).
Ми радісно сміємося всім неполіткоректним жартам, всім образам і приниженням, всім нетолерантним висловлюванням на адресу всіх без винятку…
А ще і скільки бонусів – кури, свині, сіно, наливка, актори круто роздають, а фінал – на озері при світлі факелів.
Але важливо все ж таки не забути, що за цим розвеселим атракціоном стоїть різке та прямолінійне висловлювання команди Дикого театру про країну, яку поглинає хаос. Смішно, страшно, смішно. Але далі знову буде страшно.”

16+

Коли

Нд15

Листопада

20:00 | Сцена 6

Команда

Автори

Піратська бухта

Режисер

Максим Голенко

Художниця

Юлія Заулична

Асистентка режисера

Валерія Тягун

Продюсерка

Ярослава Кравченко